12 листопада 2008 року на базі ДНЗ “Калинка” Оріхівського району працював обласний семінар для вихователів і методистів дошкільних навчальних закладів “Запровадження авторського підходу Є.Є.Шулешка в освітній процес ДНЗ”. Серед присутніх були педагоги Чернігівського, Гуляйпільського та Оріхівського районів, у чисельності 35 осіб. Семінар став результатом дворічної роботи обласної творчої групи у складі педагогічного колективу вищеназваного ДНЗ.

У організації плідної роботи обласної творчої групи  на базі педагогічного колективу ДНЗ “Калинка”, роботі семінару-практикуму та поширенні перспективного педагогічного досвіду щодо впровадження авторського підходу Є.Є.Шулешка в освітній процес ДНЗ області  брали активну участь завідувач ДНЗ “Калинка” Кутова Наталія Анатоліївна,  методист Дєвочкіна Валентина Миколаївна, методист Оріхівського РМК Лукінська Світлана Семенівна.

Пропонуємо тези виступів педагогів ДНЗ “Калинка” на семінарі-практикумі.

З виступу завідувача ДНЗ “Калинка” Наталії Анатоліївни Кутової

Встановлення нормального ходу справ і стосунків в дошкільному закладі протікає одночасно в житті дітей і дорослих. Саме цьому сприяло включення педагогічного колективу нашого дошкільного навчального закладу до роботи обласної творчої групи. Наші педагоги змогли зняти регламентацію і виключити заорганізованість у поведінці і в мові як дорослих, так і дітей. Колективи дорослих і дітей складають спільність ровесників, де кожен відчуває себе рівним  за своїми можливостями з ровесниками. Педагогічно грамотна лінія поведінки дорослих забезпечила нормальне, радісне, успішне для всіх життя в дитячому садку, незалежно від того, коли прийшла дитина до ДНЗ.

З виступу методиста ДНЗ “Калинка” Валентини Миколаївни Дєвочкіної

Головним критерієм оцінки розвитку дитини за педагогічною філософією Є Шулешка є вміння писати. Для розвитку дрібної моторики дітей педагоги підготували медіатори (пластмасові пластини для гри на струнних інструментах). Кількість медіаторів на кожну дитину – 5-8. За допомогою фломастерів малюки, починаючи з ІІ молодшої групи, обводили контур, разом із вихователем домовлялися впізнати предмет, що найбільш схожий на малюнок. Поступово всі діти почали вільно користуватися формою “листочок”. Так, непомітно для себе діти відкривали вміння малювати “листочок” без медіатору. Саме на це педагоги одразу звертали увагу, визнавали публічно здібність окремих дітей, пропонували спробувати намалювати без медіатору і іншим ровесникам. Адже, малювання “листочка” від руки – це важлива сходинка графічних вмінь, як досягнення цього результату, протікає немов сама по собі без особливих зусиль. Після опанування форми медіатора “листочок”, дітям пропонується “півлисточок”. Послідовність запровадження у роботу з дітьми цієї форми така ж сама, як і з “листочком”. Ця робота сприяє формуванню вміння дітей знаходити подібні форми у рукописних літерах, діти зможуть свідомі з розумінням відтворювати розчерки і елементи писемних букв.

Зацікавленість дітей у малюванні за допомогою медіатора прямо пропорційна віку дітей. Молодші діти зацікавленість виявили не спочатку, їх приваблювало просто обведення “листочків” яскравим фломастером. Діти середнього дошкільного віку більш задоволено домальовували форми медіатору, виконували завдання на тему казок, віршів. Дітей захоплювало спільне малювання на аркуші шпалер. Старші дошкільники включалися до малювання із задоволенням, виконували роботи в трійках, четвірках, шестірках, найбільш вдалих формах об’єднання дітей за Шулешком.

Для координації руки за ствердження Є.Є.Шулешка доречно і необхідно навчити дитину спочатку запускати дзиґу. Щоб запустити дзиґу треба добре володіти своєю рукою, лікоть має бути вільним, щоб забезпечити вільне положення кисті. При цьому кисть набуває форми купола, що необхідно при триманні ручки. Щоб запустити дзиґу, треба зробити  сильний рух по колу за ходом годинникової стрілки. Коли дитина відчуває складність у запуску дзиґи, дітям рекомендується розкрутити кошик. Плануємо запровадити роботу з дітьми в’язання на спицях за допомогою шнура або товстих ниток.

З виступу вихователя середньої групи ДНЗ “Калинка”

 Лілії Анатоліївни Рясної

Починаючи з молодшого віку ми пропонували дітям розкручувати  кошики з ручками. В середній групі діти вже почали оволодівати розкручуванням дзиґи. Спочатку ми пропонували розкручувати дзиґу на підлозі, стоячи коліньми на підлозі. Потім діти навчалися запускати її стоячи за столом, а після опанування цього вміння, пропонували розкрутити сидячи за столом. Педагог має слідкувати, щоб діти правильно тримали дзиґу – великим і середніми пальцями, вказівний при цьому не має заважати. Заняття з дзиґою протікають впродовж перших 3-4 тижнів  навчання дитини,  залежно від того, коли вона почала відвідувати дошкільний навчальних заклад.

З виступу вихователя старшої групи ДНЗ “Калинка”

Людмили Михайлівни Гуржій.

Роботу з розчерками розпочинала проводити на дошці, так як невдалий результат можна зразу ж виправити  на кращий. Найпростіший візерунок “гірки”, “стрічки”, “доріжки”, бо вони відпрацьовані ще за часів малювання “листочку” за допомогою медіатора. Подібність між напрямом ліній розчерків і “листочка” діти мають помітити самі, поспішати тут не можна. Коли відкриття зроблено групою ровесників, педагог задає запитання :“Чи всі петлі схожі на “листочки”? Виявляється не всі, є схожі, а є і ні. Розчерки дітям пропонуємо писати зліва направо або зверху вниз. Під час роботи з розчерками треба звертати увагу на впевненість, сміливість  руху дитини, а не правильність і зовнішню красу. Для успішного оволодіння навичками письма необхідна добра координація між мовленнєвими (артикуляційними) рухами і рухами руки, що пише. Найпростіша вправа, що формує таку координацію – лічилки, де кожен ритмічний акцент узгоджується рухом руки. Коментар-“примовка”  може мати вигляд “лі-воруч”, “пра-воруч”, “пів-ко-ло”. Конкретна форма примовки не стільки важлива, важливо те, щоб вона відповідала тому, що робить дитина, співпадала у часі з рухами руки.

З виступу вихователя старшої групи ДНЗ “Калинка”

Тетяни Іванівни Петренко