Неділя, 23.09.2018, 11:51
Приветствую Вас Гість | RSS
Главная | Каталог статей | Регистрация | Вход
Меню сайта
Категории каталога
українська мова та література [3]
наробки вчителів української мови та літератури
філософія та суспільно-гуманітарні дисципліни [56]
наробки вчителів історії
початкові класи [3]дошкільна освіта [24]
матеріали кафедри дошкільної освіти
Творча група [1]теорія та методика виховання [29]
дистанційне навчання [20]
НМЦ ДН ЗОІППО
реабілітація [8]
педагогика та психологія післядипломної освіти [17]іноземні мови [4]
наробки вчителів іноземних мов
математика [8]
наробки вчителів математики
інформатика [0]
наробки вчителів інформатики
фізика [2]
наробки вчителів фізики
хімія і біологія [5]
наробки вчителів хімії та біології
позашкільні заклади [6]фізична культура та спорт [61]
матеріали кафедри фізичної культури та спорту
Ігроманія [16]Віртуальний фестиваль [30]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика
ІМІДЖ
Главная » Статьи » Методична скарбничка » теорія та методика виховання [ Добавить статью ]

Дослідження структурних моделей організації симптомокомплексу маскулінності / фемінності / андрогінності
Савіна М.І.,
науковий співробітник Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, практичний психолог, арт-терапевт

Дослідження структурних моделей організації симптомокомплексу маскулінності / фемінності / андрогінності

Наведений теоретичний та практичний матеріал стане у пригоді педагогам, вчителям, батькам та вихователям – всім тим, хто займається розвитком підростаючої особистості.
Відомо, що лише з настанням статевої зрілості встановлюється різка відмінність чоловічого та жіночого характеру, – протилежність, що істотно впливає на весь склад життя людини. Вроджені чоловічі й жіночі властивості дуже добре помітні вже в дитячому віці.
Найзагальніша класифікація більшості живих організмів, – розподілення їх на самців та самок, чоловіків та жінок, проте вона не дає можливості розібратися у факторах дійсності. Цією бісексуальною будовою всякого зародку, що належить навіть до категорії вищих організмів, пояснюється той факт, що ознаки іншої статі завжди залишаються і ніколи повністю не зникають, хоча б навіть у одностатевого індивідуума, - рослинного, тваринного чи людського. Статеве диференціювання ніколи не буває повністю закінченим. Всі особливості жіночої статі, бодай у слабкому, розвинутому стані, можна знайти і в чоловічій статі, і навпаки, всі статеві ознаки чоловіка в своїй сукупності наявні і в жінці, проте в дуже неоформленому вигляді. Існують численні перехідні ступені між чоловіком і жінкою, так звані “перехідні статеві форми”. Ця модель представлена в класичній роботі Отто Вейнінгера. Автор вважає, що ідеальні чоловіки нульовою фемінністю, та ідеальні жінки з нульовою маскулінність , в дійсності не існують.
Отже існують в людині і чоловічі і жіночі елементи, проте їхнє спільне існування в людині нам не слід розуміти в сенсі повної або приблизної одночасності і того, і другого елементу. Автор відстоює принцип “проміжних форм”. Цей принцип орієнтує дослідження на пошук різних варіантів співвідношень чоловічого та жіночого в психіці людини. Цими співвідношеннями пояснюється і характерологія, і девіація психосоціальної орієнтованості (гомосексуалізм), і вибір шлюбного партнера і т.д. така модель М/Ф визначається як континуально-альтернативна.
В процесі статевої соціалізації і засвоєнні індивідом статевих ролей формується індивідуальний статеворольовий тип поведінки. В сучасній психології прийнято виділяти чотири основні статеворольові типи: 1) маскулінний тип – високий показник вираженості чоловічих рис і якостей (маскулінності) при мінімальній наявності жіночих (фемінних); 2) фемінний тип – високий показник жіночих (фемінних) характеристик при мінімальній представленості чоловічих (маскулінних) рис і якостей; 3) андрогінний тип – поєднання високих показників маскулінності і фемінності в одному індивіді; 4) недиференційований тип – поєднання низьких показників маскулінності й фемінності особі. Така класифікація статеворольових типів була запропонована Сандрою Бем (S. Bem) як альтернатива традиційній системі поділу, в якій виділяли два типи – маскулінний і фемінний. Сучасні тести розглядають М/Ф вже не як альтернативи, полюси одного і того ж континууму, а як незалежні виміри. Порівняння показників одного і того ж індивідуума по шкалам М/Ф дозволяє обчислити степінь його психологічної андрогінності (андрогінними вважаються індивіди з вираженими маскулінними та фемінними рисами, що дає їм можливість менш жорстко притримуватись статеворольових норм і вільніше переходити від традиційних жіночих занять до чоловічих і навпаки). Так, в опитувальнику S. Bem зв’язок між цими параметрами знаходиться в межах нуля. За даними низки досліджень, на крайніх полюсах вираженності М/Ф показників між ними існують відносини взаємовиключення, а при їх середній вираженості – відносини взаємонезалежності. Отже, лише для полюсів параметрів М/Ф валідна континуально-альтернативна модель, а при їх середній вираженості – ортогональна, коли М і Ф взаємонезалежні. Теорія статеворольових типів S. Bem знайшла підтвердження як у вітчизняних, так і в зарубіжних дослідженнях де вказується, що андрогінний тип є найбільшрозповсюджений і найпристосованіший до життя.
Статеворольові типи активно формуються в дитинстві, збагачуються й ускладнюються і завершують процес становлення в юнацькому віці. Стосовно молодшого шкільного віку мова повинна йти не про статеворольовий тип, в його завершеному вигляді, а про статеворольову орієнтацію на маскулінні, фемінні та андрогінні цінності й поведінку.
В 1974 році S. Bem ввела поняття андрогінії для визначення поєднання високих показників маскулінності і фемінності. Так було покладено початок розвитку нової моделі статеворольової поведінки, яку назвали андрогінною (від лат. andro – чоловік та gyn – жінка). Андрогінність – це не протиставлення жіночості та мужності, а їхня інтеграція, їхня двоєдиність. Андрогінність стирає відмінності між чоловічим та жіночим, зумовлені їхніми соціокультурними моделями.
Третьою, загальновизнаною є континуально-ад'юнктивна статеворольова модель. Ця модель відображає незрілу структуру М/Ф – симптомокомплексу у дівчаток раннього пубертатного віку. В рамках цієї моделі маскулінність складає внутрішню єдність з фемінністю. Із досліджень психологів про кореляцію М- і Ф- параметрів в різних групах жінок різного віку було встановлено, що в групі молодших підлітків жіночої статі зв'язок М- і Ф- утворень показово позитивний, що не вписується ні в одну із попередніх моделей. Ці дані можна трактувати як присутність ще нерозщепленої єдності мужності та жіночності в структурі особистості молодших підлітків. Дослідження статеворольових стереотипів в цьому віці якраз і фіксують “розрихлення” кордонів між стереотипами чоловічої та жіночої поведінки. Разом з цим, така єдність є суперечливою: з одного боку, дівчатка критикують і негативно оцінюють свою стать, переоцінюючи в цей же час чоловічу; з другого, – вони солідарні з “жіночою моделлю” поведінки в той момент, коли мова йде про їхнє особисте майбутнє, про їхню реалізацію як майбутніх жінок. Починаючи з 10–11 років у дівчаток відбувається підготовка до розщеплення утворень М/Ф. До 15–16 років у дівчаток завершується процес розщеплення структур М/Ф. Ця модель може виступати як базова модель для дослідження маскулінності/фемінінності в різний віковий період розвитку підростаючої особистості. Дослідження можуть стосуватися не лише молодшого та старшого підліткового віку, а й ще раніших періодів розвитку особистості, зокрема молодшого шкільного віку. Оскільки молодший шкільний вік вважається "базстатевим", в значенні не проявлених, не виражених чітко статеворольових ознак, то саме така модель може констатувати можливість і виявлення ще нерозщеплених статевих ролей у структурі особистості молодшого школяра.

Методика „Маскулінності-фемінності” С. Бем
Порівняння показників одного і того ж індивідуума за шкалами М/Ф дозволяє обчислити ступінь його психологічної андрогінності (андрогінними вважаються індивіди з вираженими маскулінними та фемінними рисами, що дає їм можливість менш жорстко притримуватись статеворольових норм і вільніше переходити від традиційних жіночих занять до чоловічих і, навпаки). Так, в опитувальнику С. Бем зв’язок між цими параметрами знаходиться в межах нуля. Теорія статеворольових типів С. Бем знайшла підтвердження як у вітчизняних, так і в зарубіжних дослідженнях. В даних дослідженнях вказується, що андрогінний тип є найбільш розповсюджений і найпристосованіший до життя. С. Бем вважає, що статеворольові типи активно формуються в дитинстві, збагачуються й ускладнюються і завершують процес становлення в юнацькому віці.
Методика “маскулінності-фемінності” була запропонована Сандрою Бем в 1974 р. для діагностики психологічної статі і визначає ступінь андрогінності, маскулінності та фемінності особистості. Опитувальник містить 60 тверджень (якостей), на кожне з яких досліджуваний відповідає “так” або “ні”, оцінюючи тим самим наявність або відсутність у себе названих якостей. Опитувальник може застосовуватися і у формі експертного рейтингу. В такому випадку оцінка досліджуваного по даним якостям здійснюється компетентними суддями – людьми, які знають добре знають досліджуваного (чоловік, дружина, батьки).
Отже, за допомогою методики “маскулінності–фемінності” С. Бем ми можемо визначити психологічну стать досліджуваного, прояви андрогінності, маскулінності або фемінності. В ході роботи роздаються бланки з методикою, яка містить інструкцію та 60 тверджень.
Інструкція: Вам пропонується ряд тверджень (якостей), кожне із яких відповідає або не відповідає якимось Вашим особливостям (якостям). Якщо Ви вважаєте, що така відповідність має місце, то дайте відповідь “так”, в протилежному випадку – відповідь “ні”.
Тест. Стать ____ Вік ____
1. Вірю в себе. 31. Швидкий (-а) в прийнятті рішень.
2. Вмію поступатися. 32. Співчутливий (-а).
3. Здатний (-а) допомогти. 33. Щирий (-а).
4. Схильний (-а) захищати свої погляди. 34. Покладаюся лише на себе (самодостатній (-а)).
5. Життєрадісний (-а). 35. Вмію втішити.
6. Похмурий (-а). 36. Марнославний (-а).
7. Незалежний (-а). 37. Власний (-а).
8. Сором’язливий (-а). 38. Маю тихий голос.
9. Совістливий (-а). 39. Привабливий (-а).
10. Атлетичний (-а). 40. Мужній (-я).
11. Ніжний (-а). 41. Теплий (-а), сердечний (-а).
12. Театральний (-а). 42. Святковий (-а), важливий (-а).
13. Напористий (-а). 43. Маю особисту позицію.
14. Лестивий (-а). 44. М’який (-а).
15. Вдячливий (-а). 45. Вмію товаришувати.
16. Сильна особистість. 46. Агресивний (-а).
17. Вірний (-а). 47. Довірливий (-а).
18. Непередбачуваний (-а). 48. Малорезультативний (-а).
19. Сильний (-а). 49. Здатний (-а) вести за собою.
20. Жіночний (-а). 50. Інфантильний (-а).
21. Надійний (-а). 51. Адаптивний (-а), пристосовуюся.
22. Аналітичний (-а). 52. Індивідуаліст (-ка).
23. Вмію співчувати. 53. Не люблю лайки.
24. Ревнивий (-а). 54. Не систематичний (-а).
25. Здібний (-а) до лідерства. 55. Маю дух змагання.
26. Турбуюся про людей. 56. Люблю дітей.
27. Прямий (-а), правдивий (-а). 57. Тактовний (-а).
28. Схильний (-а) до ризику. 58. Амбіційний (-а), честолюбний (-а).
29. Розумію інших. 59. Спокійний (-а).
30. Скритний (-а). 60. Традиційний (-а), схильний (-а) до умовностей.

Інтерпретація. Після проведення тестування, отримані дані обраховуються за допомогою ключів до тесту:
Маскулінність: відповіді “так” на пункти № 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58.
Фемінність: відповіді “так” на пункти № 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29,32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59.
Всі інші пункти – нейтральні.
За кожне співпадіння відповіді з ключем нараховується 1 бал. Потім визначаються показники фемінності (F) і маскулинності (M) у відповідності із наступними формулами.
F= (сума балів по фемінності): 20;
M= (сума балів по маскулінності): 20.
Основний індекс IS визначається як:
IS = (F-M): 2,322.
Якщо величина індексу IS знаходиться в межах від –1 до +1, то робиться висновок про андрогінність. Якщо індекс менше –1(IS<-1), то робиться висновок про маскулінність, а якщо індекс більше +1 (IS>1) – про фемінність.
У випадку, коли IS<-2,025 говорять про яскраво виражену маскулінність, а якщо IS > + 2,025 – говорять про яскраво виражену фемінність.

Література
1. Bem S. Sex role adaptability – one consequence of psychological androgyny / S. Bem // J. of Pers. and Soc. Psychol. 1975. №31. – P. 634–643.
2. Bem S.L. The measurement of psychological androgyny / S.L. Bem // J. of Consulting and Clin. Psychol. 1974. №2. – P. 155–162.

[b]
Категория: теорія та методика виховання | Добавил: Anna (20.08.2013) | Автор: Савіна М.І.
Просмотров: 3113 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2018