|
 |
Педагоги нашої області давно переконалися, що історія українського козацтва, зокрема запорожців-лицарів — це скарбниця високих героїко-патріотичних, моральних, духовних цінностей, якими мають оволодівати діти і в родині, і в школі.
При Запорізькому обласному інституті післядипломної освіти працюють різні обласні творчі групи "Факел", "Джерело", "Пам'ять", "Флора", "Петриківочка" та "Хортиця". |
Творча група "Хортиця" відроджує традиції козацької педагогіки в сучасній школі. Група "Пам'ять" акцентує педагогічну увагу на виховній роботі, присвяченій вивченню учнями творчості Шевченка, проведенню уроків по вшануванню пам'яті перепоховання праху Великого Кобзаря у рідній землі, в Каневі. Учні вивчають родовідне дерево Шевченка, знають, що він — нащадок козацького роду. Учні проймаються любов'ю Шевченка до волелюбних козаків, захоплюються творами поета про славних лицарів України. Вихованці знають, що козацька духовність — домінантна в творчій спадщині Великого Кобзаря України.
Педагоги спрямовують свою роботу на те, щоб засоби, ідеї козацької педагогіки застосовувалися насамперед в сімейному вихованні, дошкіллі і в початковій школі. Такі питання розв'язувалися на обласному семінарі керівників районних (міських) методичних об'єднань вчителів українського народознавства на тему "Виховання особистості засобами козацької педагогіки".
Багатьом батькам і педагогам у вихованні дітей допомагають хрестоматії — посібники "Лицарі волі" (ч. І і II), книжки Ю. Вілінова, зокрема "Хортиця — острів у філігранні епох та шляхів", "Січові стрільці у боротьбі за незалежність України" та ін.
Чільне місце в виховній роботі належить вивченню учнями життєпису та подвижницької діяльності гетьманів Б. Хмельницького, І. Виговського,
І. Мазепи, П. Орлика та ін. Так у Мар`ївському ЗНЗ Запорізького р-ну проводилися уроки "Пилип Орлик та його Конституція". Учні гордяться тим, що в Україні була написана в 1710 р. Конституція, яка за демократичністю і гуманністю положень випереджала законотворчу думку
Велика робота проводитеся вчителями області з метоп глибшого розуміння учнями державотворчої діяльності гетьмана Івана Мазепи. З урахуванням вікових особливостей учнів педагоги проводять заходи, які переконують учнів у тому, що
І. Мазепа був високоосвіченою людиною (знав 6 — 7 мов. читав європейську пресу), не шкодував власних коштів на розвиток культури і мистецтва, будівництва храмів тощо. Він увіковічив своє ім'я, прагнучи зберегти козацький лад і виступивши збройно проти деспотичного репсиму Петра І.
Козацько-лицарський гарт молоді — чудовий засіб виховання в молоді глибокого патріотизму, національної свідомості, героїчних якостей, глибокої духовності.
Важливо, що не лише хлопці, а й дівчата прагнуть глибоко пізнати козацький дух, їм подобаються високі духовні якості жінок козацької доби — славнозвісної Роксолани, поетеси Марусі Чурай, благодійниці Єлизавети Гулевичівни, яка офірувала частину своєї маєтності на відкриття Київської братської школи (1615 р.), що стала з 1632 ку всесвітньо відомою Києво-Могилянською академією.
Педагоги постійно урізноманітнюють форми і методи козацько-лицарського виховання учнів. Вони беруть участь у розв'язанні завдань козацького краєзнавства, в походах по місцях козацької слави, подорожах і заочних мандрівках по рідному краю. Проводяться в школах радіогазети про останнього кошового отамана Петра Калнишевського, День Українського козацтва, про нашого краянина Миколу Петровича Киценка, який так багато зробив для відродження історичної пам'яті земляків, зокрема молоді.
У школах області систематично проводяться заходи по вшануванню пам'яті Героїв Круг (1918 р.) і Базару (1922 р.).
Любов ГАВРИЛЕНКО
методист кафедри філософи та суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної освіти, заслужений вчитель України.
| 
