Тема заходу: Мистецька гостина Мета: виявлення, підтримка і розвиток талановитої учнівської молоді, сприяння її творчої самореалізації, підвищення художнього і виконавського рівня учасників, подальшого розвитку художньо-естетичних смаків.
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ (на екрані проектується тема заходу) Ведуча: Доброго дня, шановні гості та учасники нашої вітальні! Сьогодні всіх вас я запросила у гості до Мистецтва. Тільки його не побачиш звичайним поглядом – необхідно подивитися «душею», його не почуєш звичайним вухом – необхідно почути «серцем». Воно відкриється і з’явиться перед вами лише тоді, коли ви навчитеся його любити, розуміти, відчувати. Людина за натурою своєю митець. Вона всюди, так чи інакше, прагне вносити у своє життя красу. Та для декого із присутніх країна Мистецтва стала рідною, і саме з ними сьогодні я хочу вас познайомити. Тому зараз я пропоную всім завітати до виставкової галереї й переглянути роботи наших юних художників. (Перегляд малюнків учнів-художників) Ведуча: У самому слові «живопис» закладено правильний зміст, що вичерпно визначає справжнє призначення цього слова. Живописати – оспівувати живе, одвічне, прекрасне. Живопис має найкращі можливості, аби передати усе багатство світу, природи з найтоншими відтінками кольору, світла, повітря; відтворити предмети, речі, і, нарешті, саму людину. Зображуючи усе бачене, живописець неначе говорить нам: «Ось що я бачив і що під час цього відчув та зрозумів. І тепер хочу, щоб так само побачили й відчули ви, глядачі». Дозвольте вам представити авторів чудових робіт, які ви щойно переглянули, наших художників-живописців: - Євгенія Н. (учениця 4-го класу); - Тимур Н. (учень 9-го класу); - Маринка Р. (учениця 5-го класу); - Анастасія К. (учениця 5-го класу); - Оксана Н. (учениця 5-го класу). А тепер познайомимося ближче з нашими художниками. (на екрані проектується фото Євгенії Н.) Ведуча: Ця юна художниця за 3 роки навчання в художній школі вже має 3 медалі та більше 10 грамот і дипломів за участь і перемогу в районних, обласних і всеукраїнських конкурсах. - Євгеніє, чи пам’ятаєш ти свою першу нагороду? Коли і за що ти її отримала? - Що ти найбільше любиш зображувати? Які сюжети? - Євгеніє, ти учасниця і призерка Всеукраїнського конкурсу дитячої та юнацької творчості «Казки народів світу», Міжнародного фестивалю дитячої творчості «Підводні фантазії», Міжнародного фестивалю повітроплавання «Політ в тиші», Обласного конкурсу на протипожежну тематику. Завдяки кому ти мала можливість взяти участь у цих конкурсах? Хто твій наставник? Євгенія взяла участь в обласному конкурсі образотворчого мистецтва «Зірки Запорізького краю» і посіла І місце. То ж ми з гордістю можемо сказати: «Поряд з нами – зірка!». - Євгеніє, а чи не важко бути знаменитістю? Як до цього ставляться однокласники? - Бажаємо тобі подальших творчих злетів, перемог та цікавих сюжетів.
(на екрані проектується фото Тимура Н. (брата Євгенії Н.) Ведуча: Знайомтеся, Тимур Н. – старший брат Євгенії. - Тимуре, чи не важко бути братом такої маленької, але такої талановитої художниці? - Ти сам добре малюєш, вже закінчив художню школу. Хто твої вчителі? - Тимуре, участь у яких конкурсах ти брав? Які досягнення? - Ким хочеш стати після закінчення школи? Чому саме цю професію обрав? - Як більшість підлітків, ти захоплюєшся комп’ютерними іграми. Але, крім цього, я знаю, у тебе є ще й інше цікаве захоплення – ти «створюєш» мультики. Розкажи, будь ласка, детальніше про це. - Тож будемо сподіватися, що в недалекому майбутньому зможемо познайомитися із твоїми мультфільмами. Творчого тобі натхнення та реалізації всіх планів. (на екрані проектується фото Марини Р.) Ведуча: Хто знайомий із Бадьор Галиною Іванівною, той знає, що цей педагог надзвичайно вимоглива до своїх вихованців. А почути з її вуст «у тебе талант» – це справді велике визнання. А от саме Марина – учениця Галини Іванівни – вже отримала таку оцінку від свого вчителя. - Маринко, чи легко навчатися малювати? - У твоїй сім’ї хтось малює? - Чому ти надала перевагу навчанню в художній школі, а не в музичній? - Звідки береш сюжети? - Маринко, бажаємо тобі творчого натхнення, цікавих сюжетів і надзвичайних робіт. (на екрані проектуються фото Насті К. та Оксани Н.) Ведуча: А от роботи цих дівчаток, впевнена, сподобалися вам не менше, ніж малюнки попередніх юних художників. Зразки декоративно-ужиткового мистецтва цікаві та оригінальні, а їх авторки – подружки Настя та Оксана. - Насте, я знаю, що ти відвідувала соціологічний гурток, але потім перейшла до декоративно-ужиткового гуртка «Веселка». Чому? - Дівчатка, ви подружки, обоє відвідуєте гурток декоративно-ужиткового мистецтва. А хто кого туди привів? Розкажіть детальніше про гурток. - Оксанко, щоб створювати такі чудові роботи, необхідний час і натхнення. Де ж ти їх береш, адже встигаєш ще й відмінно навчатися? - Насте, крім морального задоволення, твої роботи принесли тобі і матеріальний прибуток. Чи не так? Крім спільного захоплення декоративно-ужитковим мистецтвом дівчаток об’єднує ще й газета «Казковий вечір». Настя і Оксана – активні читачки газети та учасниці конкурсів. Настя брала участь у конкурсах «Різдвяна листівка», «Подарунок для матусі», а за участь у конкурсі «Веселинка» батьки Насті нагороджені почесною грамотою за щиру дружбу з газетою і гідне виховання у своєї дитини любові до української мови. Оксана теж нагороджена грамотою редакції газети «Казковий вечір» як найзавзятіша читачка, за віддану дружбу з газетою і любов до чарівного українського слова. Та й це не все! І Настя, й Оксана, я впевнена, – майбутні поетеси. Бо вже зараз їх перу належить декілька поезій. Тож вам слово, поетеси! (Учениці зачитують свої вірші) Ведуча: Що змушує людей писати вірші? Писати не так, як це робиться звичайно в житті, а короткими рядками, шукати риму, ритм? На це питання нам допоможуть відповісти наступні учасники нашої вітальні. Зустрічайте наших поетів: - Андрій Г. (учень 9-го класу); - Олександр І. (учень 9-го класу); - Лілія Л. (учениця 10-го класу).
(на екрані проектується фото Андрія Г.) Ведуча: Говорити віршами – означає самим характером мови ніби сказати: «Я надто страждаю чи надто щасливий, щоб виразити те, що відчуваю, звичайною мовою». Що ж відчуває поет? Знайомтесь, Андрій Г. - Андрію, то ти щасливий чи нещасний? - Що для тебе щастя? - Я знаю, що перший твій вірш був про маму. Ти пам’ятаєш його? - Крім поезії ти захоплюєшся спортом, комп’ютером, а ще є одна пристрасть – риболовля. Це джерело натхнення? Втеча від проблем? Відпочинок на природі? - Знаю, що ти автор гімну вашого класу «Рідний клас». Як до твоїх віршів ставляться однокласники? - Андрію, бажаємо тобі міцної дружби з Музою та крилатих рим. Поезія незримо супроводжує людину все її життя. У дитинстві вірші люблять за їх простоту, дохідливість, дзвінкість. В юності, коли людині відкривається прекрасний світ високих почуттів і душевних поривань, поезія стає особливо необхідною. Вона й породжена потребою передати щось незвичайне. Зовсім не випадково закохані часто починають складати вірші. (на екрані проектується фото Лілії Л.) Ведуча: А що ж спонукало написати свій перший вірш наступну учасницю нашої вітальні. Знайомтеся: Лілія Л. - Ліліє, у розмові якось ти сказала: «Зі мною поруч ходила Муза, але я не знала, як з нею «подружитися». Але вже сьогодні з упевненістю можна сказати, що з Музою ви подружки. Як і коли це сталося? - Ти активна учасниця поетичного гуртка. Розкажи, будь ласка, про це детальніше. - Хто у твоїй родині пише вірші? - Про що найбільше подобається писати? - Що є джерелом натхнення? - Що для тебе є поезія? - Ти готова сьогодні відкрити нам світ своїх почуттів? (Учениця читає власні вірші) - Ліліє, як відомо, справжній поет живе з пожежею в серці, тож бажаємо тобі, щоб життєвий вир зумів перетворити маленькі поетичні іскорки твоєї душі на велике поетичне полум’я.
(на екрані проектується фото Олександра І.) Ведуча: «1 травня 2012 року в містечку Сторожинець Чернівецької області в родині Йосипа Лаврентійовича та Єфимії Леонтіївни народився син, назвали хлопця Сашком» так (чи майже так) розпочинається на уроках української літератури вивчення біографії відомих поетів. Ну а ми з вами продовжуємо вивчення життя і творчості майбутнього відомого поета Олександра Й.І. Дитинство провів Сашко у своєму рідному містечку, але коли пішов до школи, то змушений був переїхати до нашого селища, де проживає і нині. Вже в 2-му класі Сашко складає віршовані вітання, а в 4-му – перші поезії, якими тоді ще ніхто не цікавився. Темою для його віршів стала природа України. Через два роки, у 6-му класі, на уроці мови Сашко отримав завдання написати «Монолог праски», і за цей вірш хлопець отримав найвищий бал. Ось такими були перші сторінки поетичного життя Сашка. А далі все частіше творчі завдання він виконував у віршованій формі: «Рідна мова», «Цвіт щастя», «Гріх». Роботи хлопця стають все досконалішими, їх відсилають на конкурси: «Рідна мова – душа українського народу», «Перший раз у перший клас», «Струмок». А поезія «Дві Батьківщини» стала віршованою автобіографією юного поета. Є вірші про природу («Весна», «Весняний ранок», «Кольори осені», «Весна-красна»), про кохання («Троянди кохання»), є і жартівливий вірш («Грошова проблема»). Ці та інші поезії увійшли до шкільної збірки «Першоцвіт» (до речі, готується до друк друге видання цієї збірки, перероблене і доповнене). А оскільки нам із вами пощастило, і ми маємо змогу поспілкуватися з майбутнім відомим поетом, то у мене є декілька питань до нього. - Сашко, скажи, що ж змушує людей писати вірші? - Микола Васильович Гоголь спалив другу частину «Мертвих душ», чернетки Олександра Сергійовича Пушкіна настільки рясніють правками, що виникла ціла наука з вивчення його чорнових записів. А Волт Вітмен усе своє життя працював над удосконаленням єдиної збірки поезій. Усе це називають «муками творчості». А тобі притаманні ці почуття, цей процес? - Ти вважаєш свої поезії досконалими? - Сашко, крім загальноосвітньої школи ти ще навчаєшся і в музичній школі (і, до речі, в обох школах ти один із найкращих учнів). Не важко навчатися? Тож музика і муза поряд ідуть? - Прохаємо тебе познайомити нас із твоєю музою. (Хлопець читає власні твори) Ведуча: Пам’ятаєте приказку «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», та її сказав, мабуть, той, хто не слухав музики. Мова музики – це, можливо, єдина у світі мова, якою людська душа може виразити найтонше, найвеличніше, яке нічим, крім звуків музики, не виразиш. Музика починається там, де кінчаються слова. Тож дозвольте вам представити наших юних музикантів: - Анна С. (учениця 10-го класу); - Олексій Ш. (учень 5-го класу).
(на екрані проектується фото Олексія Ш.) Ведуча: Вік малюнків на стінах печер – 40-50 тисяч років, вік книг теж визначений. А коли ж виникла музика? Живопис та поезія «матеріальніші», ніж музика, їх «сліди» можуть зберегтися. А що до музики? Та все-таки вченим поталанило: декілька років тому біля міста Чернігова було знайдено музичні інструменти 20-тирічної давності. Первісний гурт складався із шести виконавців. Барабаном був уламок черепа мамонта, литаврами – лопатка і шматок тазової кістки, замість ксилофона – дві нижні щелепи, тут були також колотушки із бивнів мамонта та шумовий браслет із 5 пластин. А наш юний музикант може легко замінити будь-який гурт, впевнено назвавши себе людиною-оркестром, адже володіє (у свої 10 років!) трьома музичними інструментами. - Олексію, як виникла ідея вчитися грі на 3-х музичних інструментах? - Музична школа займає багато часу? - Чим займаєшся у вільний час, якщо він є? - Грати на скрипці – це складно? - Як сусіди ставляться до твоїх занять гри на скрипці? - Зіграєш нам? (Олексій виконує музичну композицію) (на екрані проектується фото Анни С.)
Ведуча: Якщо Олексій ще тільки навчається грі на музичних інструментах, то ця учасниця нашої вітальні вже закінчила музичну школу по класу фортепіано і, до речі, з відзнакою. Знайомтеся, Анна С. – учениця 10-го класу. - Аню, музика – це покликання душі чи данина моді? - Я знаю, що одного разу навіть було бажання залишити заняття музикою, але ти продовжила. Чому? - Кажуть, якщо батьки не мають професійної музичної освіти, то вирішальним є їх ставлення до музики, до музичного виховання. Яке ж ставлення до музики у твоїй родині? Як слово складається з букв, так і мелодія складається із звуків. І так само як одні й ті самі букви утворюють різні слова, так і одні й самі звуки утворюють щонайрізноманітніші мелодії. То ж давайте ще раз поринемо в чарівний світ мелодії, а Анну попросимо бути гідом до цієї країни. (Анна виконує музичну композицію) Ведуча: Наш світ, на жаль, недосконалий, і зробити його кращим зможете ви, шановні гості та учасники нашої вітальні. Адже Божа іскра таланту є в кожному серці, головне не згубити його, не дати буденним вітрам погасити ті іскорки, що горять у ваших серцях. І, можливо, колись ваші нащадки будуть у стінах нашої школи на уроках вивчати ваш життєвий і творчий шлях. А сьогодні – малюйте, пишіть, грайте, творіть на радість людям, бо якщо світ і тримається на трьох китах, то ім’я їм – Поезія, Живопис, Музика!
