Зрозуміло, що школа – це складна відкрита соціальна система і на успішність її діяльності впливає безліч процесів різного характеру: соціальні, економічні, психологічні, екологічні та інші. Проте, ми можемо виділити три види процесів, на які ми не можемо впливати взагалі(до них треба пристосовуватися), зовнішні процеси, на які ми можемо впливати частково(їх слід використовувати і змінювати у співпраці) і внутрішні фактори, що повною мірою залежать тільки від управління закладом освіти. До першого типу процесів ми можемо виділити сили природи, економічну ситуацію у країні, політичні впливи тощо. Ми не можемо їх змінити, проте ми можемо обрати найкращий шлях виживання школи в наявних умовах.

До другого типу процесів відносяться такі, як імідж і репутація закладу освіти в регіоні, активність громади і батьків у житті закладу освіти, особливості територіального розташування тощо. Ми не можемо легко змінити ці фактори, проте ми можемо змінювати їх шляхом встановлення партнерських стосунків або запровадженням певних контр-заходів, як заключення договорів, впровадження громадського самоврядування, організацію доведення учнів до школи шкільним автобусом, проведенням відкритих соціальних проектів та інше.

Все ж таки, найвпливовішими є фактори внутрішньої організації діяльності школи. тому вони потребують особливої уваги. Тут також ми можемо класифікувати їх як нормативні, організаційні і ресурсні. Слід відзначити, що більшість проблем в організації починається з недосконалістю саме нормативної бази. Зрозуміло, що наказова обов’язкова база створена в кожній школі, проте сталість та успішність розвитку закладу освіти визначає не вона, а основні системо утворюючі документи, який унормовують ціле покладання щодо діяльності школи. Іншими словами: Концепція розвитку, Програма розвитку та річний план роботи школи. І успішність роботи закладу освіти повністю залежить від чітко та вірно визначеної мети діяльності. Просто не можливо швидко та комфортно кудись дійти, якщо Ви не знаєте, куди ти хочете потрапити. Саме це чітке розуміння, куди ми хочемо привести наш навчальний заклад, яким його зробити і є стратегічною метою діяльності школи. Відсутність або формальність такої змушує нас роками топтатися по колу, вирішувати одні й ті ж питання і долати ті ж самі проблеми, виправдовуючи себе недостатньою ресурсною базою. Слід розуміти, що і ресурсна база і заходи з організації діяльності є похідними і створюються у відповідності до мети діяльності закладу. А якщо це не так – школа витрачає багато зайвих зусиль при незначних досягненнях.

Отже, діяльність керівника закладу та установи освіти має починатися з чіткого формулювання стратегічної мети діяльності школи. це дуже відповідальна робота, та насправді не така складна, якою може здаватися. Мета діяльності закладу освіти має забезпечувати виконання місії даної організації.(надалі пишу школа, проте все вірно також для установи освіти всіх рівнів). Починати треба з визначення місії.

По-першу, що таке місія взагалі?

За визначенням Академічного тлумачного словника місія має два трактування, які для закладу освіти логічно поєднуються: 1. Важливе завдання, доручення тощо;  2. Високе призначення, відповідальна роль.

Вікіпедія визначає що Місія — роль, яку надає собі організація в суспільстві або ставить перед собою індивідуальна особистість.( https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F).

Поєднуючи ці два тлумачення ми можемо визначити місію як доручення, яке визначає призначення та роль закладу освіти. Це визначення звільняє адміністрацію закладу освіти від визначення місії, бо доручення школі дає хтось інший, а адміністрація має тільки зрозуміти, усвідомити та сформулювати та виконати цю місію.

Для того, щоб правильно її сформулювати необхідно розібратися, а хто саме дає доручення школі.

Основним і першим доручником є замовник освітніх послуг. Замовник послуг – це той, хто за них платить, тобто Держава. Сьогодні в Україні середня освіта є обов’язковою для всіх і здійснюється тільки за державним замовленням(ліцензіями) та за державними програмами. А Держава хоче отримати випускника готового до життя у нашій країні та робітника здатного до підтримки та розвитку вітчизняного виробництва.

Ці доручення виражені і сформульовані у державному стандарті і стратегічних напрямах розвитку освіти в Україні. Сьогодні це такі як рівний доступ до якісної освіти, патріотична спрямованість, інноваційність, компетентнісний підхід. Стратегічні напрями та зміст стандартів може змінюватися, проте доручення Держави залишається незмінним – це забезпечення якості освіти(іншими словами – виконання стандартів) та формування національно свідомої особистості(що реалізується за рекомендованими стратегічними напрямами щорічно озвученими у рекомендаціях МОН України).

Однак, хоча Держава і є основним замовником освітніх послуг, значний організаційно-методичний та фінансовий вплив на заклади освіти здійснює регіональне управління освітою і, знедавна, громада. Їх підтримка дуже важлива для виживання школи в ринкових умовах. А всі, хто має вплив на розвиток закладу освіти, мають права вимагати від нього реалізацію власних інтересів.

На регіональному рівні важливими є підтримка культурних особливостей регіону, як повніше працевлаштування населення та забезпечення кваліфікованою робочою силою регіонального виробництва. Зазвичай, під час затвердження мережі навчальних закладів школи вже мають орієнтири розвитку для повнішого задоволення особливостей регіону. Однак, адміністрація навчального закладу може і сама певним чином коригувати власну місію за умови активного консультування з робітниками територіального відділу освіти або у співпраці з ними.

Для визначення регіональної складової місії необхідно проаналізувати наявність та ступінь розвитку культурно-етнічних організацій, їх затребуваність, наявність даних напрямів діяльності у сусідніх закладах освіти. Слід також звернути увагу на наявність і пробільність вищих та спеціальних навчальних закладів, їх вимоги до абітурієнтів. Значну увагу слід також приділити наявності індустріальних підприємств, сільських господарств, сервісних фірм та центрів і вимогам до працівників у цих галузях.

Отже регіональна складова місії школи може реалізовуватися у спеціалізації діяльності щодо реалізації певного культурного або освітнього напряму(Наприклад фізико-математичний профіль, біолого-екологічний профіль, школа з вивченням предметів мовою національної меншини тощо).

Третім впливовим фактором щодо визначення місії школи є запити споживачів освітніх послуг, а саме учнів та їх батьків. Саме цей фактор забезпечить Ваш заклад освіти стабільною кількістю контингенту, що гарантує певну стабільність існування. Зрозуміло, що ці запити можна та треба вивчати. Технології вивчення запитів детально описані наукою освітнього маркетингу. Це можуть бути опитування, аналіз спостережень та обговорень, створення портрету споживача освітніх послуг. Без чіткого розуміння, що саме необхідно Вашим учням і батькам, Ви завжди будете зіткатися з конфліктами, проблемами у комплектації класів, пасивністю батьківської спільноти і байдужістю учнів. Проблемою у визначенні цієї складової місії є традиційна нещирість у відповідях на опитування, ситуативні емоційні висновки співбесід, наявність взаємовиключних побажань. Можливими шляхами вирішення даної проблеми є об’єктивізація маркетингових досліджень(наприклад, коли однакові опитування в різних формах доручають проводити паралельно різним виконавцям, проводиться замасковане опитування та інші методи описані у освітньому маркетингу).

Отже, внутрішньо шкільна складова місії школи може бути спрямована на вирішення найбільш гострих проблем учнів Вашої школи: проблем здоров’я, освітніх проблем з наданням допомоги на низькому, базовому рівні, проблем самореалізації, оволодіння певними додатковими знаннями або навичками, відновлення навчальної мотивації тощо.

Маючи сформульовані по декілька варіантів складової місії школи за кожним з трьох напрямів та аналізуючи власні ресурси не складно сформулювати місію школи, яка би не протирічила дорученням кожного з трьох рівнів.

Завершувальний етап вироблення місії школи може проходити у вигляді голосування серед педагогів, батьків, учнів з вибором по кількості голосів.

Коли маємо конкретно сформульовану місію, наступним кроком визначаємо мету діяльності на плановому етапі(навчальний рік).

Мета – це очікуваний результат діяльності за визначений проміжок часу.

Місія закладу освіти зазвичай має довготермінову стратегічну спрямованість. За результатами моніторингу на кінець попереднього навчального року ми маємо виявлені певні проблеми, які перешкоджають реалізації визначеної місії. Саме, результат усунення цих проблем  і буде метою діяльності на наступний навчальний рік.

Для перевірки коректності мета дивимося чи є вона:

• конкретною і вимірюваною (верифікуємість), для чого вона повинна бути сформульована не тільки якісно, але, бажано, кількісно;
• досяжною, тобто визначена з урахуванням реальних можливостей її реалізації;
• гнучкою, готовою до модифікації та корекції з урахуванням змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

Дуже добре, якщо ви також розробите інструментарій оцінки ступеня досягнення мети.

Формально сформульовані місія і мета діяльності школи створюють суттєві проблеми і перетворюють річний план роботи школи на безсистемний набір заходів. Діяльність за таким планом призводить до  перевантаження працівників і учнів, незадоволення власною роботою, щорічним повторенням помилок та повторним вирішенням одних і тих же проблем. Основною зовнішньою ознакою проблем у формулюванні місії та мети діяльності є чисельні зауваження щодо якості організаційної документації під час перевірок, суттєві постійні корекції в плані роботи школи, часто виниклі конфлікти між педагогами та адміністрацією, між школою та батьками, педагогами та учнями,  постійний відтік контингенту учнів тощо.

Проблеми визначення мети можуть бути пов’язані з помилками у визначенні місії, які часто є слідством або неякісної інформаційної основи, або помилками у логіко-аналітичній роботі.

Правильно визначені місія  і мета діяльності школи зміцнюють педагогічний колектив, спрямовують вчителів до розвитку і самовдосконалення, підвищують інтерес учнів до навчання, стимулюють всіх учасників НВП до активної діяльності. Процес річного планування при цьому стає достатньо простим і механічним. А головне, Ви отримали зброю проти конкурентів на ринку освітніх послуг. Однак, ця тема є достатньо ємною і ми розглянемо її іншим разом.